Тортури у Білорусі тривають

Повертаючись із «МакДональдза» в центрі Мінська і проїжджаючи повз групу протестувальників проти режиму, Дмітрій та Лія у знак солідарності посигналили у клаксон. Майже одразу ж після цього подружжя зупинив патрульний.

«Ми загальмували, і я побачив, що до нас біжать чотири правоохоронці», – розповів Дмітрій. «Вони почали гамселити кийками по вікнах і кричати, щоб ми вийшли. На мене націлили зброю. Я був у шоковому стані і вирішив тікати».

«Поки я від’їжджав, по нашій машині зробили три постріли: один поцілив мені у ліву ключицю, а інші – в авто», – продовжив чоловік.

Оскільки машина Дмітрія була заблокована, то при спробі вибратися він стукнув транспорт ДАІ. За  подружжям гналися по місту аж поки міліцейська машина не наздогнала їх і не пригрозила смертельною зброєю, якщо чоловік не зупиняться.

Дмітрія побили на очах у Лії і забрали до відділку поліції, де над ним знову-таки познущалися. Відео цього побиття згодом розлетілося по інтернету.

Правозахисні організації повідомляють, що таке насильство стало у Білорусі уже звичним явищем, а жорстоке поводження прирівнюється до катування. Навіть незначні прояви непокори можуть спричинити серйозні наслідки.

Відповідно до даних міжнародної правозахисної організації «Human Rights Watch», поширеними зловживаннями є утримання людей «у стресовому стані впродовж тривалого періоду, використання електричного струму... застосовується це до затриманих, що перебувають під вартою по декілька днів у переповнених камерах з порушенням гігієнічних норм, часто без можливості зв’язку». 

Білоруське об’єднання жінок наразі подає справу проти білоруського режиму «за вчинення тяжких злочинів проти жінок». Лія стверджує, що вона також була свідком насилля, коли її затримали. 

«У нашій камері не вистачало кисню, жінки плакали», – розповідає вона. «Одну жінку вдарили головою об стіну. Я заховалася під ліжком і забилася у куток камери. Оскільки у мене при собі був телефон, я змогла повідомити рідних про те, що відбувалося».

Після чергового раунду побиття Дмітрій був змушений зізнатися, що він навмисне врізався у міліцейську машину.

«Я це визнав, щоб залишитися живим», – пригадує чоловік. Проте навіть побої трьох солдатів не змусили його погодитися, що він спеціально бив співробітників ОМОН-у.

В результаті цих знущань Дмітрій був госпіталізований з численними травмами, зокрема струсом мозку, переломами кісток обличчя та безліччю синців. У лікарні він довідався, що проти нього відкрито кримінальну справу, і йому загрожує до п’яти років ув’язнення. Подружжя втекло у Польщу і попросило політичного притулку.

З того часу, як у серпні 2020 року сфальсифіковані президентські вибори спричинили масштабні протести у Білорусі, влада постійно намагається стримати акти непокори вдаючись до насильства та залякування. Минув рік, і країною прокотилася нова хвиля арештів, серед затриманих і колишній посол Ігар Лященя, якого звинувачено в «організації масових заворушень» у серпні 2021 року.

Згідно з нещодавнім звітом організації «Amnesty International», від початку протестів було затримано понад 30 тисяч осіб, і це не лише активісти, а й їхні партнери та члени родин.

У білоруському правозахисному центрі «Вясна», що займається фіксуванням порушень прав людини ще з 1996 року, стверджують, що жорстоке поводження із затриманими прирівнюється до катувань. Члени організації також констатують, що загальна ситуація із дотриманням прав людини в країні продовжує «значно погіршуватися».

Правозахисниця Вікторія Фьодорова заявляє, що відповідно до офіційних даних НУО «Слідчий комітет», станом на серпень 2020 року більш ніж 600 громадян подали скарги про отримання травм під час затримань.

Всесвітня організація проти тортур (OMCT) зробила висновок, що влада не зробила нічого для розслідування цих звинувачень про знущання.

«Згідно з нашою оцінкою, майже кожна особа, що була затримана у період з 9 по 12 серпня 2020 року (саме тоді розпочалися післявиборчі протести), зазнала катувань, надмірного застосування сили чи нелюдських умов утримання», – сказала Фьодорова.

«В той час офіційно було затримано близько 7 тисяч людей. Слід зазначити, що катування тривають і до сьогодні, відповідно кількість жертв невпинно зростає. Звісно, не всі подають скарги чи клопотання до слідчого комітету, позаяк багато хто боїться репресій, а дехто просто зневірений і не бачить у цьому сенсу. З серпня 2020 року не було порушено жодної кримінальної справи проти правоохоронців».

Ситуація погіршилася настільки, що навіть футбольні фанати стали жертвами цькувань влади, яка вважає вболівальників рушійною силою протестів у Білорусі.

У березні 2021 року правоохоронці повідомили про відкриття 65 кримінальних справ проти футбольних вболівальників, імена більшості з яких залишаються невідомими. А в серпні міліція затримала ще 5 фанів, які брали участь у минулорічних протестах.

Футбольні вболівальники Антон та Ілона сиділи з батьками на терасі ресторану, коли до закладу під’їхали два мінівени. Невідомі чоловіки в масках наказали усім юнакам пройти з ними для «перевірки документів».

По дорозі до відділку міліції молодиків били та ображали.

«Вони сказали, що мене ніколи не випустять. Також до мене застосували насилля та тортури, після чого мене засудили до 13 днів адміністративного арешту», – розказує Антон.

Під час участі у марші за мир у жовтні 2020 року Антона затримали вдруге.

«По дорозі до відділку поліції і власне на місці мене неодноразово били, а потім залишили у холодному гаражі на всю ніч. Зрештою мене ув’язнили на 15 днів», – каже молодий чоловік.

Антон з Ілоною втекли в Україну і ще досі там проживають. Поки Лукашенко при владі, повертатися у Білорусь вони не планують.

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Amplify, Verify, Engage" (AVE), що впроваджується за фінансової підтримки МЗС Норвегії.