Українсько-білоруські відносини рухаються до нової кризи

Yuri Panchenko

Contributor

Tuesday, 31 August, 2021

The link has been copied

Відносини між Україною та Білоруссю знаходяться на межі нової кризи після смерті білоруського лідера опозиції у Києві за підозрілих обставин.

Віталія Шишова знайшли повішеним у київському парку на наступний день після того, як він зник 2 серпня. Поліція повідомила, що на його тілі є сліди побиття, що вочевидь виключає можливість самогубства.

Шишов був активним учасником антиурядових протестів, які розпочалися після виборів у країні 2020 року. Побоюючись переслідування з боку влади, він втік до України, де заснував організацію «Білоруський Дім» для підтримки своїх співвітчизників у вигнанні.

Він також керував каналом Telegram, через який намагався викрити працівників спецслужб режиму, деякі з яких були серед білоруської діаспори в Україні.

За кілька днів до його смерті Шишов подав скаргу до української поліції після того, як йому стало відомо, що за ним хтось стежить.

Смерть Шишова викликала широкий міжнародний резонанс: і ЄС, і США закликали українську владу терміново розслідувати цю справу. В Україні також спостерігався громадський та політичний гнів через інцидент, який, на думку аналітиків, може нарешті змусити президента Володимира Зеленського ввести серйозні санкції проти білоруського режиму.

До цього часу Україна була обережною у своєму підході до білоруської кризи, частково через побоювання, що президент Олександр Лукашенко може у відповідь ужити заходів, які легітимізують окупацію Криму Росією або навіть дозволять російським військам розміститися на кордоні його країни з Україною.

Українські правоохоронні органи більше не коментують хід розслідування, і генпрокурор Ірина Венедіктова вже закликала бути обережними щодо його можливої ​​політизації.

Незважаючи на відсутність конкретних доказів, в українських ЗМІ фігурують три можливі сценарії.

Перша версія, поширювана переважно проросійськими ЗМІ, звертає увагу на зв’язки Шишова з українськими та російськими ультраправими групами.

«Віталій Шишов справді належав до невеликого крила білоруської опозиції, що пояснює його зв'язки з правими та навіть ультраправими групами», – сказав політолог Євген Магда. «Але немає вагомих причин підозрювати ультраправі групи в його смерті – ця версія використовується в основному для поширення сумнівів щодо політичних мотивів вбивства».

Друга та найпоширеніша версія – смерть опозиційного активіста пов’язана з Лукашенком, тоді як інша, третя, версія свідчить про те, що в цьому також були задіяні російські спецслужби.

«Ліквідація опозиційного активіста за межами Білорусі та подальші санкції проти режиму Лукашенка дуже вигідні для Росії», – сказав Богдан Яременко, депутат від правлячої партії «Слуга народу». Він додав, що нові санкції лише посилять залежність Лукашенка від Росії.

Марія Авдєєва, експерт  iSANS, погодилася: «Операція пройшла без помітних проколів», – продовжила вона. «Навряд чи Комітет державної безпеки Білорусі, який має невеликий досвід у вбивствах за межами країни, діяв би так чисто. Для порівняння, російські спецслужби мають набагато більший досвід, але навіть вони іноді залишають сліди».

Авдєєва додала, що операція могла здійснюватися або росіянами, або спільно КДБ Білорусі і спецслужбами РФ. Це має принципове значення для Києва.

До цього часу позиція української влади щодо режиму Лукашенка була неоднозначною. Київ підтримав рішучі заяви ЄС і заявив, що запровадить санкції проти високопоставлених білоруських чиновників, хоча цього ніколи не сталося.

Україна дійсно заборонила польоти для білоруської державної авіакомпанії «Белавія» у відповідь на вимушену посадку літака Ryanair, яка призвела до арешту лідера опозиції Романа Протасевича. Однак, на відміну від ЄС та США, Україна ухилилася від запровадження секторальних економічних санкцій проти Білорусі.

Наприкінці липня український міністр розказав журналістам на оффрекорд-зустрічі, що Київ навмисно уникає такого кроку, побоюючись негативних наслідків для своєї економіки.

Він додав, що запровадження таких санкцій може підштовхнути Лукашенка визнати окупований Крим у складі Росії, а найголовніше погодитися на розміщення російських військ на українсько-білоруському кордоні. Останнє особливо небажане для України.

Однак смерть Шишова може змінити тактику очікування української влади, особливо тому, що багато політиків, включаючи представників правлячої партії, поспішили вимагати серйозних заходів для покарання білоруського диктатора.

«Відмова Києва приєднатися до західних санкцій проти Білорусі вже виглядає не дуже пристойно», – сказав Магда. «Уже є питання щодо того, як Київ може вимагати від ЄС збереження або навіть посилення санкцій проти Російської Федерації, коли він відмовляється карати інший авторитарний режим.

Однак, якщо незаперечні докази доводять, що до смерті Шишова причетні спецслужби Лукашенка, подальше зволікання буде практично неможливим».

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Amplify, Verify, Engage" (AVE), що впроваджується за фінансової підтримки МЗС Норвегії.